Новини

Цікавий співрозмовник

ЗМІ про нас

Цікавий співрозмовник

20.11.08
Вадим Гутцайт:  Я людина, яка дивиться вперед 

Одним із найзацікавленіших учасників юніорського чемпіонату Європи з фехтування був головний тренер національної команди України, олімпійський чемпіон і суддя міжнародної категорії Вадим Гутцайт. 

– Які Ваші враження, Вадим Маркович? Що вийшло в Голландії, а що ні?
– Якщо говорити загалом по результату, то він успішний. У нас в активі три бронзові й одна золота медалі. Є три фіналістки в жіночій рапірі. За кількістю медалей ще раз хочеться відзначити, що результат вдалий. Проте є й свої внутрішні моменти, які мені не сподобалися, – якість фехтування в окремих видах зброї. На сьогоднішній день я не задоволений виступом жіночої шаблі. Лідерка команди юніорка Ірина Кравчук опинилася лише на 38-му місці, що вкрай неприємно. Мені не сподобався її стиль ведення бою в особистих і командних змаганнях. Є у мене серйозні претензії і до якості фехтування (тактика і техніка ведення бою) чоловічої шаблі, хоча вони й завоювали бронзову медаль. Звичайно, для будь-якого юніора надзвичайно почесно зійти на п'єдестал. Але мене більше цікавить перспектива цих спортсменів у майбутньому. Фехтування, показане ними сьогодні, не має майбутнього в дорослій команді. А вони ж наш найближчий резерв. Словом, сьогодні немає гідної заміни дорослим атлетам. Я хочу провести тренерську раду, закцентувати увагу ни цій проблемі, змінити роботу, щоб з'явилася перспектива. 

Що стосується жіночої шпаги, то там взагалі все дуже складно. Мене розчарував рівень наших дівчат. Ні в кадетів, ні в юніорів немає яскравих особистостей. Не кажучи вже про те, що й дорослої команди на сьогоднішній день немає. Це сильно насторожує. Я не бачу з кого ліпити команду. Жіноча шпага турбувала мене ще минулого року, і сьогодні ситуація не покращується.

У чоловічій шпазі справи йдуть трохи краще. Там все ж таки є конкуренція, є хлопці. Вважаю, коли спортсмени не показують тактику і техніку, вони не винні. Це провина тренерів. У нас досить хороша ланка тренерів середнього класу. Проте мало хто з них намагається вийти на вищий щабель: вчитися, знімати уроки італійські, французькі, німецькі – зростати в своєму класі. Команда і юніорська, і доросла, начеб-то, непогані. Але немає того рівня, на якому можна вигравати чемпіонати світу й Олімпійські ігри. Впевнений, що спортсмени готові вчитися, але їх часто нікому вчити. І це дуже серйозна проблема, яку треба вирішувати. 

– Виходить, що навіть отримавши медалі, Ви не дуже задоволені виступом збірної?
– Не дуже. Я людина, яка дивиться вперед. А попереду я не бачу тих спортсменів, команд, які б прийшли на заміну. Почалося нове олімпійське чотириріччя, але поки немає спортсменів, які б могли виступати в Лондоні. Особливого оптимізму це не додає. Для марки фехтування чотири медалі – дуже здорово. Не кожна країна має стільки винагород. Але перспектив поки немає. На дорослих змаганнях із таким фехтуванням нам складно буде добиватися серйозних результатів. 

Михайло Вєтров,
Анастасія Волобуєва

02.11.09 - З прицілом на майбутнє
13.03.09 - Роздуми про майбутнє
25.12.08 - Дмитро Рейзлін:  З надією дивлюся в майбутнє 
20.11.08 - Вадим Гутцайт:  Я людина, яка дивиться вперед 
29.08.08 - Через "Золоті ворота" - до Олімпіади в Лондоні
23.06.08 - Оголіть клинки, мушкетери!
04.04.08 - Катя Блохіна:  Мої головні турніри попереду 

17.12.09 – 18.10.10
04.04.08 – 02.11.09
26.06.07 – 07.03.08